Мати солдата з’явилася на плацу в простій хустці, і невдовзі весь гарнізон зрозумів, що недооцінив її

Дмитро погодився зустрітися пізно ввечері на порожній парковці торговельного центру. Він сидів у машині з вимкненим двигуном, стискаючи ключі так сильно, що зубці відбилися на долоні. Саме він ще під час пусконалагодження встановив перемичку. А тієї ночі взяв перепустку Павла, відкрив уже оснащений нею блок і поставив нову пломбу, залишивши в журналі потрібний запис. Литвин наказав оформити все так, ніби налагоджувальник діяв сам.

Але цим зізнання Дмитра не обмежилося. Дванадцять років тому він був помічником майстра й отримав те саме розпорядження. Після аварії Дмитро віддав оригінал начальству, а потім підписав, що жодних вказівок не бачив. Отримані за мовчання підвищення й надбавки зв’язали його з Литвином міцніше за будь-який договір. Тепер директор погрожував зробити його єдиним винним і в давній аварії, і в порушеннях на новій лінії.

— Чому зараз? — спитав Павло.

Після випадку у відстійнику Дмитро повернувся додому з тремтячими руками й розповів дорослій доньці, чому не може заснути. Вона спитала, чи зможе він спокійно жити, якщо наступний працівник не прокинеться. Дмитро вже передав Ганні письмове пояснення й копії повідомлень директора. Він розумів, що втратить посаду і, можливо, відповідатиме за свої дії, але більше не погоджувався перекладати їх на Павла.

Наступного дня Ганна направила матеріали незалежній комісії, призначеній власником, представникові власника та страховому експертові, який мав приймати нову лінію. Документи зареєстрували. Представник власника письмово заборонив вмикати обладнання під навантаженням і вимагав зберегти конфігурацію блока та журнали доступу без змін. Комісія залишила попередню дату огляду, що збігалася з церемонією, а урочисту частину до офіційних висновків скасовувати не стали.

Литвин зателефонував увечері. Замість владності в його голосі чулася втома. Він говорив про зірваний контракт, закриття двох цехів і людей із кредитами. Перемичку називав тимчасовим налаштуванням, яке прибрали б після запуску. Потім запропонував гроші й роботу. Павло відповів: «Ви рятуєте робочі місця так, що хтось щоразу має платити своїм тілом». Після паузи Литвин сказав, що мати Павла на територію не ввійде…