Молодий багатій попросив бідну кондитерку зіграти роль його нареченої, не знаючи, чим обернеться її поява

— Друзі мої, сьогодні сталися речі неприємні, але виправні. Не будемо про це. Я хочу познайомити вас із цією дівчиною. Це Василина — не лише взірець чесності, а й видатна майстриня.

Він указав на свою тарілку з недоїденим шматочком.

— Я прожив довге життя і куштував усяке, але такого приголомшливого торта не їв ніколи. Навіть гіркота сьогоднішнього скандалу не здатна перебити цей вишуканий смак.

Мирон, бачачи, як Василина збентежено опустила голову, підійшов до неї і, впевнено взявши за руку, повів до столу.

— Годі стояти осторонь, — м’яко сказав він, всаджуючи її на звільнене місце поруч із собою. — Я бачу знайомий блиск у батькових очах. Ви, схоже, сьогодні головна гостя цього вечора.

У його голосі й погляді читався інтерес, що виходив далеко за межі вдячності за врятовані статки. Гості, які доти спостерігали за драмою з осторогою, раптом зашуміли.

— Панночко, а Петро Сергійович таки має рацію, — озвалася дама в перлах, що сиділа навпроти. — Поєднання чорниці й цього темного крему просто божественне. Скажіть, а ви берете замовлення на великі весілля? У моєї племінниці урочистість наступного місяця.

— Дозвольте вашу візитівку, — підхопив інший гість. — Давно шукав кондитера, а тут такий чудовий варіант…