Рятувальник витягнув дворнягу з-під заваленого будинку. Сюрприз, який чекав на його команду під час повторного поштовху

— Їй кінець. У нас жорсткий наказ, треба зайняти висоту до темряви.

Олексій вимкнув ліхтар. Подивився на свої щільні тактичні рукавички, вкриті товстим шаром сірої грязюки. Знову перевів погляд на чорну щілину під плитою. Скрегіт стертих кігтів об жорстку землю тривав. Рівний. Безперервний.

Він мовчки скинув рейдовий рюкзак і поклав його на вцілілу цеглину. Відстебнув металевий карабін збройового ременя. Бондаренко важко видихнув через ніс, але промовчав. Решта бійців розосередилися по периметру двору, взявши руїни під приціл.

Олексій ліг грудьми на землю і поповз у вузький проріз між уламками. Згори на спину безперервно сипалася дрібна бетонна крихта. Пахло підвальною вогкістю і застарілою іржею. Він витягнув праву руку й дотягнувся до холки собаки. Тварина миттєво завмерла.

Жорстка кірка бруду на шерсті неприємно колола долоню. Олексій намацав худу шию. На ній бовтався широкий шкіряний нашийник із масивним кільцем — уже обвуглений по краях після ранкової пожежі. Він міцно вхопився за нього лівою рукою, а правою вперся в шорсткий край навислої балки.

Олексій напружив спину, сильно впираючись берцями в нестійкий ґрунт. Балка навіть не ворухнулася, ніби вросла в землю. Собака важко дихав. Він повільно повернув брудну морду й уткнувся гарячим сухим носом у зап’ясток Олексія.

Він поповз назад, витяг із розвантаження коротку саперну лопатку. Метал дзвінко вдарився об камінь. Повернувшись під плиту, він почав несамовито підкопувати землю під затиснутими лапами. Сантиметр за сантиметром. Ґрунт був кам’янистий і щільний. Лезо входило зі скреготом.

Минуло близько десяти хвилин. Їдкий піт заливав і щипав очі. Олексій відкинув лопатку вбік. Обома руками намертво вхопився за шкіряний нашийник, до хрускоту стиснув щелепи й щосили потягнув на себе.

Підкопаний ґрунт під задніми лапами раптом осипався. Собака різко рвонувся вперед усім тілом. Почувся неприємний вологий хрускіт розірваних тканин, і він вивалився з-під плити просто на груди Олексієві. Важка, перепачкана цементним пилом туша. Задня ліва лапа була вивернута під неприродним кутом — тяжкий вивих і глибокий розрив м’язів і зв’язок, але кістка, судячи з усього, лишилася цілою.

Олексій швидко витягнув тварину на відкрите повітря. Небо так само тиснуло своєю безкрайньою сірістю. Собака важко завалився на бік. Задня ліва лапа висіла батогом.

Бондаренко підійшов ближче, голосно хрумтячи склом під підошвами. Подивився на врятовану тварину згори вниз. Погляд командира відділення був важкий і непроникний.

— На біса вона тобі здалася?

Продовження історії НАТИСКАЙТЕ на кнопку ВПЕРЕД під рекламою 👇👇👇