Свекруха підтримала сина, певна, що невістка покірно піде з дому, але за хвилину все змінилося
Величезний обідній стіл був зроблений із масиву ясена. Вантажники підійшли до нього з двох боків.
— Так, люди, тарілки в руки й крок назад, — скомандував Рудий.
Родичі в паніці почали хапати зі столу кришталеві салатниці, блюда з нарізкою, хлібниці. Юлія судомно притискала до живота миску з олів’є. Дядько Коля балансував двома тарілками із заливним, а тітка Галя вчепилася зубами в шматок баличка, звільняючи руки для графина з морсом.
Щойно стіл спорожнів, вантажники спритно відкрутили ніжки, перевернули стільницю й понесли її до виходу. Гості, які ще хвилину тому насолоджувалися таким комфортом, залишилися стояти посеред кімнати, безглуздо стискаючи в руках їжу.
— Мамо, зроби щось, — простогнав Роман, смикаючи Лідію Степанівну за рукав персикової сукні.
— Оксано, ну май совість, — запричитала свекруха, переступаючи з ноги на ногу на голій підлозі. — Це ж свято, мій день народження! Як ти можеш так чинити з літньою людиною? Залиши хоча б посуд і їжу, ми ж не можемо з підлоги їсти!
— Лідіє Степанівно, — лагідно, але жорстко відказала Оксана. — У моєму бюджеті статтю «Благодійність для невдячної рідні чоловіка» від цієї хвилини закрито. Хочете святкувати? Он у Романа машина під вікном стоїть. Нехай продасть свої литі диски й замовить вам хоч піцу, хоч суші. А моя качка їде зі мною.
Вона дістала з шафи кілька міцних пакетів із супермаркету й спритно, зовсім не дбаючи про естетику, почала звалювати туди їжу з тарілок, які тримали ошелешені гості. Заливне ляпнулося до качки, зверху полетіли шматки рулету й залишки салату. Гості беззаперечно віддавали тарілки, підкоряючись цій божевільній, але неймовірно впевненій енергії, що йшла від майже колишньої невістки.
— Посуд у коробку, будь ласка!
Оксана поставила картонний ящик, і родичі, мов зомбі, почали складати туди дорогі тарілки. Дійство розгорталося з лячною швидкістю. Це було схоже на роботу сарани, тільки сарана була висококваліфікованою й працювала за описом.
Із спальні винесли шафу-купе в розібраному вигляді, ортопедичний матрац, дзеркало й комод. Із вітальні зникли крісло, килим, тумба під телевізор і навіть картина з пейзажем, яку Оксана купувала на виставці за кордоном. Але справжня трагедія для Романа розгорнулася на кухні.
Слідом за мікрохвильовкою, кавомашиною й розумним тостером хлопці з шурупокрутами взялися відкручувати навісні шафи кухонного гарнітура…
