Свекруха радила не починати жити заможно, не підозрюючи, яку відповідь приготувала невістка

— Дівчинка просто втомилася. Стільки стресу з цими лікарями, стільки болю. Лікар, мабуть, сам їй порадив морським повітрям подихати. Вирішила вона просто трохи відпочити. Брат же має право потішити сестру. А ти, Марино, зла й меркантильна. Тобі для рідної людини копійки шкода. Сама ж он сир наминаєш.

Марина коротко розсміялася. У цьому сміхові не було веселощів, тільки сталева прагматичність людини, яка остаточно розставила всі крапки над «і».

— Чудово, Лідіє Степанівно! — Марина кивнула.

Вона пройшлася кухнею, підійшла до тумбочки біля входу й дістала з шухляди невелику теку з документами.

— Раз брат має право тішити сестру, то нехай ніхто йому цього не забороняє. Але виключно за свої особисті гроші й на своїй особистій житлоплощі. Мені в моєму домі не потрібні дурні й неплатоспроможні квартиранти.

Вона повернулася до чоловіка, який і досі сидів з обличчям людини, що раптом усвідомила: земля кругла, а казкового чарівника не існує.

— Тарасе, слухай мене уважно. Повторювати не буду.

Марина підійшла до нього й вимогливо простягнула долоню.

— По-перше, просто зараз я забираю в тебе ключі від моєї машини, яку ти береш щовихідних і повертаєш із порожнім баком. Відсьогодні ти пересідаєш на автобус. Так ти зможеш суттєво заощадити. Проїзний коштує недорого, тобі сподобається.

Тарас машинально сунув руку в кишеню джинсів, дістав брелок із ключами й покірно поклав його на долоню дружини…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇