Свекруха зажадала від батька невістки доплачувати молодій сім’ї, але його реакція виявилася зовсім не тією, на яку вона розраховувала

Вона працювала в міському архіві, отримувала нормальну зарплату, але страждала на патологічну тягу до халяви. Дізнавшись, що молоді живуть без іпотеки, свекруха вирішила, що різниця в доходах сина й невістки — це кричуща соціальна несправедливість.

— Вона нігті пиляє, Дімо! — волала Валентина в телефонну слухавку, сидячи на кухні Наташі й попутно доїдаючи чужу шинку. — Це ж не професія, це баловство! А ти в мене з вищою освітою!

Наташа ніколи не плакала в подушку після таких промов. Вона діяла. Якось, перечепившись у коридорі через чергову коробку з карбоновими запчастинами для велосипеда, купленими Дмитром на пів зарплати, Наташа просто виставила їх на сайт оголошень і продала того ж вечора за пів ціни якомусь радісному студентові.

Коли Дмитро виявив зникнення, його обуренню не було меж. Він тупотів ногами, тряс чеком і кричав про особистий простір.

— Твій особистий простір обмежується половиною шафи, — спокійно відповіла Наташа, перераховуючи готівку. — Ці гроші підуть на оплату електрики, яку ти накрутив, граючи до пів ночі в приставку, і на продукти, які твоя мама вчора склала у свою бездонну сумку. Хочеш запчастини — купуй, але спершу оплати рахунки.

Дмитро тоді здувся, мов проколотий гумовий м’яч. Він зрозумів, що дружина не гратиме жертву. Але замість того, щоб увімкнути мізки, просто почав активніше скаржитися матері…