Свекруха знову прийшла по гроші, не знаючи, що її син уже два тижні не живе в цій квартирі
Із надр квартири випливла Марина. Вона була вбрана в ядуче-рожевий велюровий костюм, який обтягував її значні об’єми з таким натягом, що шви тихо благали про пощаду. У руках Марина тримала надкушений еклер.
— Богданчику, котику, це хто такі?
Її голос, переповнений цукровим сиропом, ледь здригнувся при вигляді суворої жінки в бордовому береті.
— Я його мати, а за сумісництвом — генеральний спонсор вашого сімейного затишку.
Лідія Степанівна вже сканувала кухню, поєднану з вітальнею.
Її погляд миттєво вчепився в ціль. У кутку, виблискуючи сталевими боками, гордо стояв величезний дводверний холодильник. А на стіні висіла чорна панель телевізора, здатна проєктувати кінотеатральну картинку.
Усе це було новим, явно купленим зовсім недавно.
— Мамо, Оксано, а ви чого тут? — Богдан почав відступати до дивана.
— Мовчати! — гаркнула свекруха так, що Марина впустила еклер на пухнастий килим. — Отже так, невістко номер два, ти, жінко доросла, маєш розуміти. Твій хахаль узяв у мене двісті тисяч на потреби сім’ї. Сім’ю він благополучно поховав, а гроші спустив на облаштування твого харчоблоку. А я, значить, маю з пенсії банку відсотки платити?
Марина закліпала віями, переводячи погляд із розлюченої свекрухи на зніченого Богдана.
— Які гроші? Я прекрасно знаю його зарплату. Але він сказав, що це його заначка від вдалих інвестицій. Що він заради мене гори звернув і активи обготівкував, — обурилася бухгалтерка, і її рожевий велюровий костюм загрозливо затріщав на грудях.
— Інвестиції? Та його фінансова стеля — це кешбек у продуктовому. Які гори він міг звернути? Хіба що гору брудних шкарпеток! — втрутилася Оксана, дістаючи з кишені телефон і демонстративно гортаючи стрічку новин, усім своїм виглядом показуючи, що вона тут просто як група підтримки.
Лідія Степанівна тим часом уже віддавала команди.
— Петровичу! — гукнула вона в бік дверей.
Огрядний вусатий водій негайно матеріалізувався в передпокої разом із напарником.
— Отой сріблястий агрегат. Від’єднуйте від розетки й плазму зі стіни знімайте обережно. Коробки, я бачу, он у кімнаті стоять…