Син попросив батька не приїжджати перед Новим роком, але візит без попередження відкрив тривожну правду

Ти в підвал лазив? Стій!

Микола не зупинився. Він побіг до машини, важко дихаючи. Двигун завівся одразу.

Позаду гримнув постріл. Дріб пішов у дерево біля дороги.

Микола втиснув педаль газу. У дзеркалі спалахнули фари — Роман вискочив слідом на машині Павла. Важкий позашляховик набирав швидкість, але Микола знав цю дорогу, кожен поворот, кожну крижану крайку. На третьому повороті він ледь торкнувся гальма. Машина Романа пішла юзом, пробила огорожу й загрузла в канаві.

Зупинившись на узбіччі, Микола дістав телефон і набрав номер, якого не було записано в жодному звичайному довіднику.

Першим він зателефонував Маркові Ісаєвичу, особистому юристові.

— Марку, зі святом. Запускай внутрішній протокол захисту активів. Повне блокування корпоративних рахунків і всіх довіреностей, виданих Ларисі. Підстава — спроба розкрадання й загроза життю бенефіціара. І зв’яжися з центральною службою внутрішньої перевірки. Місцеве відділення поліції може бути пов’язане з викрадачами.

— Миколо Аркадійовичу, зараз ніч, свято…

— Тому я телефоную тобі особисто, а не секретареві. Дій.

Другий дзвінок був начальникові охорони холдингу — Леонідові, колишньому офіцерові.

— Підіймай групу. Повне спорядження, спецзасоби, тепловізори, різак для металу. І тягач із бази.

— Що вивозимо?

— Нічого. Якщо доведеться зносити ворота, за кермо сяду сам.

Микола зняв стару куртку, чоботи, всю свою звичну маску. У багажнику лежали бронежилет, темний тактичний одяг, кобура. Переодягнувшись на морозі, він подивився в дзеркало.

Розгублений дідусь зник. На дорозі стояв Микола Аркадійович Власов — людина, якій належала одна з найбільших транспортних мереж регіону.

Колона підійшла швидко…