Син попросив батька не приїжджати перед Новим роком, але візит без попередження відкрив тривожну правду

Прожектори вдарили у фасад будинку білим світлом. Леонід через мегафон оголосив від імені аварійної служби: у будинку можлива небезпечна несправність опалення, усім негайно залишити будівлю.

Гості висипали на мороз у туфлях, сукнях і святкових костюмах. Невидима загроза діє сильніше за крик — люди бігли, не ставлячи запитань.

Але Лариса, Роман і Віра лишилися всередині. Вони розуміли: якщо перевіряльники зайдуть, підвал буде знайдено.

Лариса набирала родича з поліції. Той відповів роздратовано й швидко:

— Не дзвони мені. У мене перевірка з центрального управління. Я сам по вуха в проблемах.

І скинув.

Роман вискочив на ґанок із рушницею. Один із людей Леоніда обеззброїв його за кілька секунд. Рушниця впала в сніг, Роман закричав, притискаючи руку.

Микола зайшов у будинок і спустився в підвал. Ланцюг перекусили гідравлічними ножицями. Медик схилився над Павлом: тиск падав, стан був тяжкий, коліно вимагало термінової допомоги.

Коли Павла виносили, Лариса перепинила шлях. У руці вона стискала зім’яту серветку з підписом, який, вочевидь, устигла вирвати в нього кількома хвилинами раніше.

— Ви не маєте права! Це мій чоловік і мій дім!…