Татку, не йди додому, мама сказала, що не можна, коли приходить дядько Діма…

— Спершу зупинимо угоду, — сказав я. — Потім Бєлов подасть заяву про поновлення твоїх прав. Спір щодо Кирила піде окремо. Гроші й прикраси — теж окремою вимогою. А документи Олега Аркадійовича передамо на перевірку.

Того ж вечора Дмитро Олегович Бєлов направив до суду клопотання про тимчасову заборону будь-яких реєстраційних дій із квартирою. До нього долучили висновок Гліба, заяву матері й відомості про призначену угоду. Суд терміново застосував забезпечувальний захід, і повідомлення відразу надійшло до реєстраційної служби та нотаріальної контори. Продаж було зупинено за чотири дні до призначеної дати.

За кілька годин мені зателефонували з нотаріальної контори й підтвердили, що оформлення призупинено. Ірина, дізнавшись про вихід матері й судову заборону, сама відкликала подану заявку. Це не розв’язувало проблему, але показувало: вона зрозуміла, що попередню схему викрито, і вирішила відступити, поки її не змусили пояснювати походження документів.

Наступного ранку ми зустрілися з Бєловим. Йому було сорок вісім: невисокий, лисуватий, швидкий у рухах. Говорив він неголосно, але так точно, що перепитувати не доводилося.

— У нас не одна справа, а кілька, — пояснив він, розкладаючи документи. — Перша стосується виключно Галини Михайлівни: нова судова експертиза, поновлення повної дієздатності й припинення повноважень Ірини як опікунки. Друга — місце проживання Кирила й порядок його спілкування з матір’ю. Третя — гроші й майно. Щодо неправдивого медичного висновку буде окрема перевірка. Усі заяви треба подати окремо, щоб кожна вимога підтверджувалася своїми доказами.

— Скільки часу займе перша справа?

— Перше засідання призначили за три тижні. Висновок Гліба сильний, але суд однаково доручить обстеження незалежній комісії. Якщо комісія підтвердить його висновки, попереднє рішення скасують. Лише після набрання новим рішенням законної сили Ірина остаточно втратить право діяти від імені Галини Михайлівни.

Бєлов мав рацію. Судова комісія обстежила матір окремо від усіх учасників конфлікту й дійшла того самого висновку, що й Гліб: вона розуміла значення своїх дій, могла ухвалювати рішення й захищати інтереси. На засіданні розглядали тільки її стан, обставини попереднього освідування й законність опіки. Ні Кирила, ні мої перекази, ні прикраси до цієї справи не приєднували.

Галина Михайлівна відповідала на запитання без підказок: назвала дати, пояснила, які ліки приймала, докладно описала свою квартиру й порядок оплати рахунків. Представники Ірини намагалися посилатися на вік і високий тиск, але комісія відокремила звичайні вікові скарги від психічного розладу. Старість не означала безпорадності, а незгода з опікункою — нездатності мислити.

Суд поновив Галину Михайлівну в правах і припинив повноваження Ірини. Після набрання рішенням законної сили мати знову одноосібно розпоряджалася своєю квартирою. Вона відразу письмово підтвердила, що не збиралася її продавати, і заборона на угоду зберігалася до повного зняття всіх попередніх заявок.

Увесь цей час ми з матір’ю жили в Михалича. Він поступився їй ліжком, а сам перебрався на розкладачку. Кирило приходив після школи. Щоб Ірина не могла перетворювати кожну зустріч на новий скандал, Бєлов домігся тимчасового порядку спілкування до розгляду сімейного спору. Ми зустрічали сина після уроків, вечеряли вчотирьох, робили домашні завдання, а ввечері я проводжав його назад.

Життя було тісне, незручне й зовсім не таке, яким має бути. Але Кирило більше не телефонував мені пошепки. Іноді я допомагав йому з математикою, іноді просто сидів поруч. Виявилося, що саме цього йому бракувало найдужче: не подарунків і обіцянок, а батька на сусідньому стільці.

Увечері Михалич варив суп або картоплю, мати дивилася новини без звуку, а Кирило розкладав зошити на кухонному столі. Якось ми вчотирьох їли смажену рибу й сперечалися через задачу, яку кожен розв’язував по-своєму. В тісній однокімнатній квартирі було незручно повернутися, зате вперше за довгий час ніхто не боявся почути ключ у замку.

Після рішення щодо матері почалася друга, самостійна справа — про визначення місця проживання Кирила й порядок його спілкування з обома батьками. Матеріали передали судді Руднєвій. Бєлов попередив: тепер у залі обговорюватимуть лише інтереси дитини, умови її життя й поведінку кожного з батьків…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇