Я вже збирала речі чоловіка, певна, що він розтринькав наші заощадження. Деталь, що позбавила нас дару мови

— Лесю, ну ти взагалі наївна, як п’ятирічна дівчинка. Серйозно, я вражаюся. Він спеціально цей старий пароль із датою вашого весілля не змінює! Щоб ти, якщо полізеш перевіряти, нічого не знайшла і спала спокійно, думаючи, що йому нічого приховувати. Це ж класика жанру! А в нього, б’юся об заклад, друга SIM-карта є. Або взагалі другий, старий телефон для лівих контактів. Він цей чистенький, офіційний телефон додому приносить, на стіл кладе, а той, справжній, із секретами, у бардачку машини ховає або на роботі в столі замикає. Знаєш, скільки я таких історій від своїх клієнток у салоні чула? Сотні! Згадай, як він поводиться. Сидить ночами, у свій екран ноутбука втупиться, удає, що працює, а сам, щойно ти підходиш, одразу вікна згортає або відвертається. Було таке? Було!

Олеся замовкла. Слова Марини отруйним плющем обплели її свідомість. Вона раптом і справді згадала, як Руслан останні два місяці часто затримувався на роботі, приходив вичавлений як лимон. Як у вихідні постійно сидів за кухонним столом зі своїм робочим ноутбуком, говорив про якісь складні квартальні звіти, стукав по клавішах до глибокої ночі. А коли вона заходила на кухню попити води, він іноді й справді швидко закривав кришку або перемикав вкладки. Раніше вона думала, що він просто не хоче перевантажувати її своїми робочими проблемами. Тепер же кожен його рух здавався їй частиною великої, брудної змови. Серце болісно стиснулося, до горла підступила нудота.

Увечері, коли Руслан знову сів за кухонний стіл зі своїм ноутбуком, Олеся не витримала. Напруження, що накопичувалося всередині, розірвало її на шматки. Вона не витримала й години цього болісного мовчання.

— Я все знаю про твій другий телефон! — закричала вона, ураганом влітаючи на кухню. Її обличчя спотворилося від гніву й болю.

Руслан, зосереджено читаючи якийсь документ на екрані, здригнувся. Від несподіванки він упустив із рук кулькову ручку, яка зі стуком покотилася по стільниці. Він підвів на дружину очі, повні цілковитого нерозуміння.

— І про твою таємну жінку я теж знаю! Можеш більше не вдавати! Це ти їй наші гроші віддав, так?! Квартиру їй знімаєш чи цяцьки купуєш?! Утримуєш якусь шльондру за мій рахунок, за рахунок моїх зекономлених копійок?!