За п’ять років чоловік вирішив повернутися до дружини, певний, що вона зрадіє. Та повернення виявилося зовсім не таким, як він уявляв

— Перші пів року після твого відходу я майже не спала. Лежала, прислухалася до кроків на сходах. А щойно у дворі грюкали дверцята машини, бігла до вікна. Мені щоразу здавалося: а раптом це ти? Раптом зрозумів, що помилився, і повернувся? Щодня я сподівалася, що задзвонить телефон і я почую твій голос.

Вона говорила неголосно, не намагаючись його розчулити.

— Потім я захворіла на ангіну. Температура майже сорок, а вдома навіть ліків не було. Я лежала, дивилася в стелю й раптом подумала: а якщо мене зараз не стане? Ти ж навіть не дізнаєшся. Тобі до мене більше немає діла. У тебе своє життя — нове, цікаве, заради якого ти пішов.

— Я ж не знав, Оксано, — розгубився Андрій. — Подзвонила б.

— Для чого? Ти вже вибрав, з ким тобі бути.

Вона знизала плечима.

— Тієї ночі я вирішила: більше нікому не дозволю завдавати мені такого болю. Потім записалася на курси з ведення бізнесу. Згодом найняла рієлтора для продажу квартири. Не хотіла жити серед твого «я втомився, хочу розібратися в собі». Там же кожен куток про це нагадував.

Оксана на кілька секунд замовкла.

— А коли перестало боліти, ти просто зник із моїх думок. Більше я про тебе взагалі не думала…