Зустріч із тихим таксистом закінчилася для бандитів зовсім не так, як вони розраховували

— Він самий.

Чоловік простягнув руку.

— Підполковник Соловйов. Служба безпеки. Ми перевірили вашу біографію. Вражає.

Микола Степанович потиснув руку, не змінюючи виразу обличчя.

— Минуле залишається в минулому.

— Можливо, — Соловйов уважно дивився на нього. — Але такі люди, як ви, потрібні державі. Не хочете повернутися на службу? Консультантом? Інструктором?

Микола Степанович похитав головою.

— Ні. Я вже досить послужив. Тепер хочу просто жити, возити пасажирів, гуляти з онучкою, пити чай вечорами.

Соловйов кивнув із розумінням.

— Я так і думав, що ви відмовитеся. Але пропозиція залишається чинною. Якщо передумаєте, ось моя візитка.

Він простягнув маленький прямокутник картону. Микола Степанович узяв його й сунув до кишені, знаючи, що ніколи ним не скористається.

Коли всі формальності були завершені, Микола Степанович попросив відвезти його до машини. Його стареньке таксі все ще стояло на дорозі з примотаним до сидіння Черепом. Черепа забрали разом з іншими.

Микола Степанович залишився сам поруч зі своїм таксі, посеред лісу, в променях полуденного сонця. Він оглянув машину. Вм’ятина на даху від удару битою, подряпини на борту, бруд усюди. Але двигун завівся з першого разу, і це було головне.

Микола Степанович сів за кермо й виїхав на трасу. Дорога була порожня, сонячна, зовсім не схожа на ту нічну темряву, яка оточувала його лише кілька годин тому.

Він думав про Машеньку, про ляльку, яку треба купити, про чай із малиновим варенням, про просте, мирне життя, яким він так дорожив.

Але десь глибоко всередині, у тому місці, де жив звір, якого він так довго присипляв, щось ворухнулося. Не загроза, не агресія. Радше задоволення. Гордість.

Він усе ще міг. Він усе ще був тим, ким був раніше. Просто обрав ним не бути.

І це, можливо, було найбільшою силою з усіх.

Минуло три місяці. Микола Степанович сидів на лавці в міському парку й дивився, як Машенька гойдається на гойдалці. Її дзвінкий сміх розносився над майданчиком, змішуючись із криками інших дітей…