Чоловік хотів позбутися дружини за допомогою небезпечного сусіда, але його план обернувся проти нього

Ліна вже помітно округлилася, рухалася повільніше, але в її обличчі було стільки спокійного щастя, що сусідки тепер дивилися на неї зовсім інакше. Не жаліли, не перешіптувалися про швидку біду, а всміхалися вслід.

Одного разу в двері постукали.

Ліна була зайнята на кухні, і відчиняти пішов Роман.

На порозі стояв Вадим.

Виглядав він жалюгідно: зарослий, пом’ятий, у старому піджаку, з каламутними очима й кислим запахом перегару. Від колишньої самовпевненої усмішки майже нічого не лишилося, але нахабство ще трималося.

— Здоров, сусіде, — простягнув він, намагаючись зазирнути всередину.

Роман став так, щоб загородити прохід.

— Що тобі треба?

Вадим хмикнув.

— Та от вирішив дізнатися, як справи. За моїми підрахунками, моя колишня вже давно мала б… ну, ти зрозумів. Треба другу половину будинку оформляти, продавати. Я все чекав, коли ти подзвониш. Забув?

Роман стиснув щелепи.

— Передумав.

— У сенсі?

— У прямому.

Він дуже сподівався, що Ліна не вийде. Але з кухні вже почувся її голос:

— Любий, хто там?