Чоловік вирішив скасувати розлучення, бо родині знову знадобилася зарплата дружини, але на кухні на нього чекала несподівана відповідь

Наприкінці третього місяця становище стало небезпечним. Банк надсилав одне попередження за іншим, борг через прострочення й далі зростав, і Галина Петрівна помітно змарніла. Вона телефонувала родичам, обережно заводила розмову про гроші, але її важкий характер пам’ятали надто добре. Кожен знаходив чемну причину відмовити.

Спроба через спільних знайомих з’ясувати, чи не бідує Оксана без чоловіка, принесла свекрусі нове розчарування. Виявилося, колишня невістка має чудовий вигляд, змінила машину й ні в чому собі не відмовляє. Надія на те, що горда жінка сама приповзе просити про примирення, остаточно розсипалася.

Холодного вечора Галина Петрівна посадила сина навпроти себе для серйозної розмови. Денис грів долоні об чашку з пакетиком чаю, який заварювали вже безліч разів. Мати дивилася на нього суворо, ніби відправляла на завдання, від якого залежав їхній порятунок.

— Слухай уважно. Так далі бути не може. Борг зростає, скоро банк забере квартиру, і нам ніде буде жити. Ти мусиш повернутися до Оксани.

Денис поперхнувся прісним чаєм:

— Повернутися? Але ж ти сама вимагала розлучення. Ми вже й заяву подали.

— Подати папери — ще не означає розлучитися, — різко відповіла Галина Петрівна. — Підеш до неї й скажеш, що все обдумав. Поясниш, нібито дав їй час відчути, як важко жити без тебе. Вона поплаче й прийме назад. А щойно опинишся вдома, візьмеш її картку й закриєш мій борг. Ти син і зобов’язаний мене врятувати. Ясно?

Денис мовчки кліпав очима. План був безсоромний, але в його викривленому уявленні про себе поступово набував майже бездоганної логіки…