Голодна дівчинка попросила їжі в пари, яка годувала качок, але для Ольги ця зустріч стала поверненням до давнього болю

— Так, історія… Раз ви вирішили повернути доньку собі, то перше, що треба зробити, — довести, що Ліда справді ваша донька. Ніхто не намагається її всиновити. Самі розумієте, усіх цікавлять гарні діти. Ліда дуже кмітлива й розумна дівчинка, але характер у неї такий бурхливий, що вихователі хапаються за голову.

— Мені зробити тест ДНК?

— Це було б чудово. Уже після результатів я дозволю вам брати дівчинку на вихідні, а потім скажу, що робити далі.

Директорка збиралася додому. Вони вийшли разом з Ольгою, попрощалися біля ґанку. Ольга подякувала жінці, і вони розійшлися.

Дмитро спостерігав за ними з машини. Щойно Ольга зникла, він наздогнав директорку, зупинився. Жінка подивилася на машину, на нього, всміхнулася.

— Напевно, ви хочете мене підвезти в обмін на те, щоб я вам усе розповіла?

Дмитро витріщив очі. Саме це він і хотів зробити. Побачивши Дмитрове здивування, директорка сказала:

— Я досить прожила на світі, щоб навчитися розуміти людей. Ну ж бо, відчиніть дамі двері.

Дмитро вискочив надвір, відчинив двері. Вони рушили. Часу, поки їхали, не вистачило. Вони стояли біля під’їзду, жінка закінчувала свою розповідь.

— Ви допоможете їй? Якщо розібратися, то вона не така вже й винна, як може здатися на перший погляд.

Ольга йшла по результати тесту. Вона анітрохи не сумнівалася в тому, що там буде написано. Усі її надії підтвердилися, і вже за пів години вона бігла до дитячого будинку, щоб віддати папір директорці, запитати, що робити далі, й попросити Ліду в гості.

Директорка зустріла її дуже ласкаво.

— Ну що ж, справа помітно спростилася. Ви зможете забрати доньку, і навіть раніше, ніж ми всі думали.

Ольга здивувалася.

— Це все через тест?

— Та ні, справа в іншому. Хтось, і мені здається, я знаю хто, розшукав вашого колишнього чоловіка. Він зараз веде зовсім непривабливий спосіб життя. Я не питала, яким чином, але ваш колишній чоловік підтвердив цю історію, ще й назвав імена лікарів, яким заплатили за мовчання, а також за фальшиве свідоцтво про смерть. Усе це потрапило до поліції, і вже сьогодні мені зателефонували та сказали, що дитина може перебувати з матір’ю, поки вершиться правосуддя. Адже вас не позбавляли батьківських прав, вам сказали, що дитина мертва.

Ольга знову плакала. Хто б не був цією людиною, вона їй дуже, дуже вдячна. Директорка взяла її за руку, і вони пішли. Підійшовши до дверей, жінка сказала:

— Я нічого не казала дівчинці, щоб вона не сподівалася марно…