Під час першого візиту наречений назвав свою матір господинею моєї квартири, але вже за хвилину його впевненість щезла

Галина Петрівна обережно зазирнула всередину. Її очі округлилися до розміру блюдець.

— Це що? Путівка? Куди? За кордон? На три тижні? Марино, ти з глузду з’їхала?

— Гарячий тур. Готель «П’ять зірок». Ультра все включено. Виліт у вівторок зранку. Я оплатила путівку зі своїх відпускних заощаджень. Ваше завдання — зібрати купальник, сонцезахисний крем і зникнути.

— Як зникнути? — Свекруха сплеснула руками. — А Коля? А Богдан? Вони ж із голоду помруть на третій день. Хто їм прасуватиме, хто в магазин піде? У Колі печія, йому не можна смаженого. Хто йому парові котлетки зробить?

Марина нахилилася через стіл і подивилася свекрусі просто в очі.

— Галино Петрівно, у них є дві руки, дві ноги, газові конфорки й інтернет, де повно відео, як зварити пельмені для чайників. Ви їдете. Це не обговорюється. Або ви їдете відпочивати й даєте їм шанс подорослішати, або я сьогодні ж повертаю Богданові каблучку, і ви далі слухатимете про надто товсто нарізаний хліб до кінця своїх днів.

Аргумент виявився залізним. Перспектива лишитися сам на сам із двома телепнями без жодної надії на порятунок зламала опір Галини Петрівни. Вона квапливо сховала конверт у сумку.

У вівторок зранку Богдан зателефонував Марині.

— Маринко, мама поїхала.

— Та ну? Куди? — Марина майстерно зобразила здивування, водночас помішуючи вівсянку.

— На море, на три тижні. Залишила записку на столі: «Поїхала у відпустку. Котлети в морозилці. Інструкція до пралки на холодильнику. Не сумуйте». Батькові зле. Він сидить на кухні в самих трусах і не розуміє, де кава. Ти не могла б заїхати після роботи, щось нам приготувати й прибрати, а то тут посуд із учорашнього дня стоїть?

Марина всміхнулася. Почалося…