Щоранку рівно о 06:15 сотні чорних ворон зліталися на дах одного й того самого будинку в селі, зберігаючи цілковиту, мертву тишу. Сусід вирішив запустити дрон, щоб подивитися, що їх так приваблює

На мить він подумав просто знеструмити будинок перед прильотом зграї. Але від’єднана лінія вже не зупинила видачу корму в четвер: те, що подавало корм, мало автономний запас енергії або взагалі не залежало від знайденого дроту. Повне відключення могло лише попередити того, хто прийде до коника, і змусити його прибрати сліди до приїзду інспектора.

Невеликий апарат був у знайомого геодезиста. Андрій раніше лагодив йому зарядний пристрій і двічі тренувався керувати дроном над полем, тож керування знав. Знайомий був на виїзді й обіцяв повернутися на світанку. Інспекторові Андрій надіслав знімок погрози, час прильоту зграї та попередження Ірини. Той відповів, що постарається бути біля будинку до шостої тридцять.

Пізно ввечері передзвонив Артем. Голос у нього був глухий.

— Тату, завтра не виходь на подвір’я до сьомої. Просто повір мені один раз без допиту.

— Я вірив тобі багато разів. Тепер твоя черга сказати правду.

У слухавці почулося важке дихання, потім зв’язок обірвався. Повторний дзвінок син скинув.

Тієї ночі ніхто не спав. Ольга сиділа біля вікна. Марія перебирала зошити із замовленнями, але сторінок не перегортала. Олена додому не повернулася. Близько п’ятої з глибини саду вийшли дві постаті зі складною драбиною й піднялися до слухового вікна. За кілька хвилин біля задньої дороги зупинився без фар темний фургон; третя людина пішла тим самим шляхом. Андрій одразу повідомив інспектора, але після погрози не став наближатися в темряві й не розгледів облич…