Собака наполегливо тягнула господаря до сміттєвих контейнерів, аж поки він не помітив там дещо дивне

Вона повечеряла й померла. Я записав це в робочий зошит дослівно й підкреслив. Підкреслив.

І не зробив наступного кроку. Хоча крок лежав в одному рядку від підкресленого. Я вже знав, у кого Галина Степанівна вечеряла в неділю ввечері.

Мені це сказали в обличчя. Через поріг на восьмому поверсі. Але в мене був Остапенко.

І все, що не працювало на Остапенка, відкладалося в стос потім. Коваленко доповіла по пакуванню. Шторка.

Поліестер. Кріпильні кільця обірвані. На кільцях лишаються волокна.

Буде з чим порівнювати. Пакети. Звичайні, з рулону.

Такі в кожному домі. Усе пакування з квартири. Усе побутове.

Нічого принесеного. І висновок, який вона висловила мені в коридорі без протоколу:

— Андрію Сергійовичу. Розчленовували в житлі. Поруч. Виносили частинами за кілька ходок. Пішки. Це хтось звідси. Із цих будинків.

— Карта. Там же все. Коло з центром.
— Бачу, — сказав я. Я справді бачив.

Коло з центром. Але центром у мене того дня стояв не будинок. У мене стояла людина.

Остапенко знав обидві квартири. Остапенко міг повернутися. Остапенко міг заманити, вбити десь поруч.

Підвал, гараж. І рознести по точках. Те, що в Остапенка не було в цьому кварталі ні підвалу, ні гаража, ні кутка, я записав дрібно й у самий низ.

Операм поставив завдання перевірити підвали всіх трьох будинків. Добу люди лазили по підвалах. Підвали були сухі, пилюжні й порожні.

З іншого міста відповідь прийшла 24-го, під кінець дня. Відповідь була докладна, з додатками. І вона розвалювала мою версію, наче ломом.

Роман Петрович із 15 липня безвиїзно перебував на об’єкті. Будівництво режимне, прохідна з журналом. Турнікети.

18-го, 19-го, 20-го. Зміни за табелем. Підписи виконроба.

Після зміни — гуртожиток при об’єкті. Комендантка пам’ятає його за щовечірнім чаєм із сушками в холі. У березні, при виселенні з квартири Бойко, скандалив.

Слова «пошкодуєте» не заперечує. Сказав згарячу. «Соромно».

У місто від початку вахти не виїжджав жодного разу. Перевірено за трьома незалежними джерелами. Алібі.

Я прочитав відповідь двічі. Потім зняв зі схеми всі магніти, які дві доби так красиво стояли стрілками від Остапенка до будинку 10, склав їх у коробку й закрив коробку кришкою. Схема лишилася без фігуранта, як 21-го числа…