Свекруха ввімкнула запис, збираючись викрити невістку, але наступна фраза змусила її сина подивитися на матір зовсім інакше

У середу вранці, збираючись на роботу до садового центру, Наталя відкрила нижню шухляду комода. Там серед старих зарядок валявся її старий смартфон. Екран із тріщиною, але батарея тримає вісім годин, і мікрофон працює чудово.

Вона зарядила його звечора й усміхнулася вранці кутиками губ. Жодних шпигунських пристрастей. Вона просто ввімкнула застосунок диктофона, засунула апарат між зимовими шапками на полиці в передпокої, почухала Рудика за вухом і пішла продавати фікуси.

Вечір середи почався з рутини. Антон колупався в приставці, Наталя смажила котлети серед понуро повислих стулок кухонного гарнітура. Коли чоловік пішов у душ, вона дістала телефон з-за шапок, налила собі чаю й увімкнула запис, надягнувши навушники.

Перші три години було чути тільки шум машин за вікном. Наталя вже вирішила, що її параноя взяла гору. Але о 14:20 клацнув замок.

Пролунали важкі кроки. Рудик видав утробне виття і, судячи зі стукоту кігтів по ламінату, здійснив тактичний відступ.

— Іч, розжирів, дармоїде! — пролунав гучний голос Галини Степанівни.

— Шерсть від тебе клубками літає, прости Господи!

Далі почулися звуки шаф, що відчинялися, і шарудіння коробок. Свекруха явно проводила ревізію. І робила це з особливим задоволенням та прискіпливістю.

Наталя слухала, як методично перебирають її речі, й морщилася. Але найцікавіше почалося потім…