Свекруха зажадала від батька невістки доплачувати молодій сім’ї, але його реакція виявилася зовсім не тією, на яку вона розраховувала

У кімнаті зависла важка густа пауза, крізь яку було чути, як гуде на кухні холодильник. Дмитро на дивані завмер. У нього вистачило мізків збагнути, що мати зараз перейшла межу. Але природні лінощі й боягузтво не дали йому навіть пискнути.

Віктор повільно кліпнув. Він просто отетерів від абсолютної, кришталево чистої нахабності почутого. Секунд із п’ять він аналізував сказане, мов інженер, який перевіряє хибне креслення.

Отже, що ми маємо? Зять, дорослий лоб, живе на його, Вікторових, квадратних метрах. Платить за це рівним рахунком нуль цілих, нуль десятих. Свекруха, у якої є своя чималенька зарплата і своя квартира, тягається сюди їсти за чужий кошт. І тепер ці два дивовижні створіння стоять у його передпокої й вимагають від нього п’ятдесят тисяч данини?

Віктор навіть не підвищив голосу. Жоден м’яз на його обличчі не сіпнувся…