Усі заздалегідь обговорювали зовнішність нареченої, однак перший же погляд на неї змусив гостей замовкнути

Струнний квартет заграв вступ, гості зайняли місця, а ведучий церемонії став біля квіткової арки. Антон підійшов до Максима й зауважив, що той незвично блідий. Максим відповів, що, здається, вже зустрічав наречену. Друг подивився на приховане обличчя Аліси, потім на нього й запитав, чи він упевнений. Максим зізнався: розум поки сумнівається, зате серце чомусь не залишає вибору.

Церемонія почалася. Ведучий говорив про довіру, відповідальність і двох людей, які вирішили поєднати свої життя. Гліб не встиг відвести Максима вбік, а Роман, не дочекавшись обіцяної розмови й вирішивши, що документи збираються замовчати, повільно рушив бічним проходом. Пальці, що стискали старий конверт, тремтіли. Кілька разів він зупинявся, ніби збирався повернути назад, але потім знову робив крок уперед.

Аліса майже не чула урочистих слів. Вона відчувала лише присутність Максима поруч. Нахилившись до неї так, щоб більше ніхто не почув, він тихо запитав:

— Це були ви?

— Не розумію.

— Дощ. Машина біля схилу. Синій плащ.

Під вуаллю Аліса мимоволі всміхнулася і після короткої паузи відповіла:

— Так, це була я.

Максим заплющив очі, ніби з його плечей зняли тягар. Він зізнався, що радий своєму відкриттю. Саме після тієї зустрічі чутки остаточно втратили для нього значення. Навіть якби вони виявилися правдою, він однаково бачив би перед собою жінку, яка в хвилину страху зуміла помітити чужий ризик і подякувати без удавання. По щоці Аліси скотилася сльоза. Вона вперше зрозуміла, що Максим не просто виявив ввічливість — він справді розгледів її ще до того, як побачив обличчя.

У цю мить залу прорізав гучний голос:

— Зупиніть церемонію!

Музика обірвалася. Роман вийшов у центральний прохід і підняв над головою конверт. Він заявив, що цей шлюб не можна укладати, бо покійний батько Максима скоїв злочин, а родина Вєтрових багато років користувалася чужим майном. Охорона рушила до порушника, але Максим жестом зупинив працівників. Він зажадав, щоб чоловік представився й пояснив обвинувачення перед усіма.

Роман назвав своє ім’я й сказав, що домагається лише правди. Двадцять два роки тому батько Максима нібито змусив власника сімейного підприємства відмовитися від законної частки, а потім привласнив активи. У конверті були листи й договір, здатні це довести. Серед гостей знявся гул. Хтось уже намагався непомітно ввімкнути камеру, Крістіна прикрила рот долонею, а літні партнери Вєтрових обмінювалися стривоженими поглядами. Олег Берг, який стояв біля дальньої колони, ледь помітно всміхався.

Максим спокійно попросив показати документи. Роман відмовився, побоюючись, що докази знищать. Тоді Максим запропонував передати їх будь-якому незалежному фахівцеві, нотаріусу чи ведучому церемонії, але не перетворювати весілля на публічний суд без перевірки. Упевнений тон змусив гостей притихнути. Аліса ступила ближче й торкнулася його руки. Її пальці тремтіли, однак вона не відступила. У ту мить вона відкрито стала поруч із людиною, чию родину щойно звинуватили перед усією залою…