Усі заздалегідь обговорювали зовнішність нареченої, однак перший же погляд на неї змусив гостей замовкнути
З першого ряду підвелася Лідія Вєтрова. Її голос пролунав твердо: вона запитала Романа, чи знав він особисто її сина. Чоловік зізнався, що ні, і знову послався на папери. Лідія попросила передати їх їй. Вона десятиліттями працювала з договорами холдингу, пам’ятала підпис сина й старі форми документів краще за більшість архівістів. Після вагань Роман простягнув їй конверт.
Бабуся Максима читала повільно. З кожним рядком вираз її обличчя ставав дедалі напруженішим. Нарешті вона підвела голову й визнала, що розчерк справді дуже схожий на підпис її сина. Зала відповіла переляканим зітханням. Навіть Максим на мить утратив звичне самовладання. Він ніколи не вважав батька бездоганним, але не міг уявити, що той побудував успіх родини на чужому розоренні. У пам’яті спливли старі розмови, які він раніше вважав звичайною суворістю засновника, і на секунду Максим злякався, що все життя захищав ім’я, не знаючи його справжньої ціни.
Аліса сильніше стиснула його долоню. З близької відстані Максим розгледів крізь дрібну сітку вуалі спокійний погляд, який уже підтримав його одного разу. Олег Берг тим часом змінився на обличчі. Його увага метнулася до паперів у руках Лідії, і замість колишнього тріумфу в очах з’явився страх. Він зробив короткий крок назад, майже непомітний для інших.
Максим помітив. За роки переговорів він навчився відрізняти страх перед обвинуваченням від паніки людини, чия ретельно вибудувана схема ось-ось зруйнується. Він голосно запитав Олега, чому той намагається піти. Усі обернулися. Олег видавив усмішку й відповів, що просто хотів звільнити прохід. Максим нагадав: вранці саме він натякав гостям на майбутню ганьбу Вєтрових, хоча зміст обвинувачення ще не був відомий публічно.
Перш ніж Олег вигадав виправдання, Лідія знову подивилася на договір. Її погляд зупинився на круглій печатці внизу сторінки. Вона провела пальцем по відбитку, піднесла папір до світла й тихо промовила, що цього не може бути. Роман зажадав пояснень. Лідія підняла документ так, щоб його побачили юристи, які стояли поруч. На папері стояв відбиток сучасної печатки холдингу Вєтрових, яку сама Лідія затвердила після ребрендингу шістнадцять років тому. На договорі, нібито складеному двадцять два роки тому, такого знака бути не могло…