Ворона три дні билася в скло автобуса на одному повороті. Водій відмахувався — а потім вийшов

Комісія, якою Владислав стільки разів лякав Михайла, таки зібралася. Тільки обговорювали на ній не вік водія і не його придатність до роботи, а дії самого диспетчера. Перевіряльники хотіли зрозуміти, чому повідомлення про небезпечну опору так і не передали до профільної служби.

Тоді з дальньої теки дістали весняну записку Михайла. У ній було чітко сказано: стовп біля повороту нахилився, в основі з’явилася глибока тріщина, потрібен терміновий огляд. Кравець прийняв документ, залишив на ньому коротку позначку про те, що лінія працює, і підшив, не давши справі ходу.

Аркуш поклали перед керівником місцевої адміністрації. Поки той читав, обличчя диспетчера поступово ставало таким самим білим, як його улюблена сорочка.

— Вас попереджали, — промовив керівник, постукуючи пальцем по паперу. — Водій помітив небезпеку заздалегідь. Ви не перевірили повідомлення і ледь не поставили під загрозу все селище.

Кравця зняли з посади за недбалість. Зошит запізнень веліли прибрати з робочого столу при ньому самому. З автопарку він їхав тихо, вже не в білій сорочці, а в пом’ятій куртці. Ніхто з водіїв не вийшов його проводжати. Згодом говорили, що Владислав повернувся до великого міста і більше не працював на автобусних маршрутах.

Зошит запізнень пізніше спалили. Пошкоджену опору спиляли того ж тижня, встановивши замість неї нову й рівну. Робітники перевірили всю віддалену гілку від початку до кінця, а обхідникові Остапу наказали оглядати лінію щотижня й обов’язково перевіряти її після кожної сильної грози…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇