Жінка приховувала стосунки з другом свого сина, аж поки один сімейний вечір не поставив її в незручне становище

На роботі Марія просиділа дві години над однією таблицею й не внесла жодної цифри. У моніторі відбивалося її обличчя: сіре, набрякле, з червоними плямами, що не сходили навіть під коміром. Начальниця зазирнула до кабінету, сухо спитала, чи готовий звіт, і затримала погляд трохи довше, ніж зазвичай. Марія зрозуміла: чутки вже могли дістатися сюди, навіть якщо Артем іще нічого не надіслав. Їй стало так соромно, що захотілося залізти під стіл, як у дитинстві.

В обід вона відкрила банківський застосунок. Сімейний накопичувальний рахунок був порожній. Там лежали гроші на ремонт і курси Діми, небагато, але достатньо, щоб відчувати ґрунт під ногами. Останню операцію було здійснено вночі. Переказ на рахунок Сергія. Призначення порожнє. Марія кілька разів кліпнула, сподіваючись, що цифри зміняться, але екран лишався холодний і байдужий.

Ольга приїхала по неї без зайвих слів. На задньому сидінні лежала синя тека, яку вона все-таки забрала із собою частково: кілька аркушів, пом’ятих у метушні, і ручка без ковпачка. — У мене є знайома юристка, — сказала сестра. — Не подруга з кухонних розмов, а нормальна фахівчиня. Поїдемо.

Олена Мельник приймала в маленькому офісі на першому поверсі житлового будинку. На підвіконні стояв засохлий фікус, поруч із принтером — горнятко з чайними розводами. Усе було настільки звичайним, що Марії стало ще гірше: її ганьба ввійшла до кімнати з лінолеумом, квитанціями й теками на стелажі.

— Давайте розділимо, — сказала Олена, вислухавши її. — Ваш учинок у сім’ї — це боляче й тяжко, але не предмет для шантажу. Вимога грошей під загрозою поширення особистої інформації — це вже інша розмова. Тиск із документами — теж. Квартира оформлена на вас після смерті матері?

Марія кивнула. Пальці не потрапляли один в один, вона терла кісточки до білих смуг. — Сергій там живе багато років.

— Жити й розпоряджатися — не одне й те саме, — спокійно сказала Олена. — Нічого не підписуйте. Збережіть повідомлення, виписки переказів, дзвінки. І напишіть Артемові один раз: нехай сам сформулює, чого хоче і чим погрожує. Без образ. Без зустрічей наодинці.

Марія довго дивилася на екран, перш ніж набрати: «Що буде, якщо я не дам тобі гроші?» Відповідь прийшла майже одразу, ніби він чекав із телефоном у руках: «Тоді Діма побачить усе, а Сергій отримає привід виставити тебе. І не тільки він. Не змушуй мене». На екрані висіла фраза, від якої вже не можна було відступити…