Жінка запізнилася на рейс і вже вважала це бідою, аж поки колега чоловіка не порадив їй повернутися додому

— Цікаві збори, — промовив Дмитро. — Мою дружину обговорюють без мене.

Оксана не повернулася відразу. Його голос іще вчора належав дому. Тепер звучав як чужий ключ у замку.

— Дмитре Андрійовичу, вас сюди не запрошували, — сказав Петренко.

— Я заступник директора. Якщо перевіряють розкрадання, маю право знати.

— Зараз перевіряються дії конкретних співробітників.

Дмитро всміхнувся.

— А вона вже співробітниця? Учора зникла, сьогодні прийшла з адвокаткою і своїм новим захисником.

Вікторія підвелася.

— Особисті оцінки залиште при собі.

Дмитро подивився на дружину.

— Оксано, вийди зі мною на п’ять хвилин.

Вона мовчала.

— Ти бодай розумієш, що тобі наговорили? Ткачук давно мітить на моє місце.

Оксана нарешті глянула на нього.

— Того ранку ти казав, що їдеш в офіс.

— І що?

— Галина Степанівна бачила, як ти повертався додому.

Обличчя Дмитра сіпнулося.

— Сусідки завжди щось бачать.

— А камери біля під’їзду теж плітки збирають? — спитала Вікторія.

Олег ступив уперед.

— Обережніше з обвинуваченнями.

Петренко натиснув кнопку на телефоні.

— Запросіть охорону до малої переговорної.

Бойко повільно повернув голову.

— Ви серйозно?

— Цілком. До завершення перевірки ваш доступ до внутрішніх журналів обмежено. Службові питання — тільки через мене.

Дмитро зблід, але взяв себе в руки.

— Моя дружина зникла з документами компанії. Я вже подав заяву.

— Знаємо, — сказав Петренко. — Тому будемо особливо уважні до кожного вашого слова.

Охоронець з’явився в коридорі. Олег не став сперечатися при ньому. Дмитро ще секунду дивився на Оксану, ніби намагався наказати їй очима, але вона відвернулася.

Після їхнього виходу Олена закрила обличчя руками.

— Він мене знищить.

— Якщо говоритимете правду, компанія забезпечить юридичну допомогу за фактом службового тиску, — сказав Петренко.

Вікторія поклала перед директором заяву Оксани. У ній сухо перелічувалися факти. Старі дані використано без згоди. Папери виявлено під час офіційного огляду. Переказів через рахунки на її ім’я вона не здійснювала.

Оксана підписала звернення й відчула дивну порожнечу. Її життя, яке Дмитро хотів перетворити на пляму, тепер збирали назад по аркушах.

Удень її викликали на додаткове опитування. Артем Кравець не розповідав, що вже перевірено, не обіцяв швидких рішень. Він лише питав і записував.

Оксана підтвердила: нічого не знає про компанію «Граніт-Транзит», не обговорювала з Дмитром рахунки, відкриті на її ім’я, і не бачила квитанцій до огляду валізи. На запитання про повідомлення чоловікові вона відповіла, що хотіла перевірити попередження Сергія. З Ткачуком до аеропорту особистого зв’язку в неї не було.

Увечері в «Північній лінії» пройшла службова зустріч без Оксани. Петренко зібрав співробітників, які могли законно перевірити внутрішні дані. Системний адміністратор показав журнал правок.

О 22:47 користувач юридичного відділу відкрив шаблон документа, оформленого на складського диспетчера, а потім змінив прізвище, паспортні дані й підстави видачі. Обліковий запис належав Інні Романівні. Інну викликали за п’ятнадцять хвилин.

Вона прийшла заздалегідь готова до оборони.

— Я виконувала розпорядження заступника директора, — сказала вона. — Документи надійшли з позначкою: «Відновити тимчасовий доступ для довіреної особи сім’ї».

— Довірена особа не отримує ключ до каси, — зауважив Сергій.

— Я не відповідаю за касу.

— Де оригінал службової записки?

Інна трохи затрималася з відповіддю.

— Має бути в папці за цим напрямом.

— Уже перевірили, — сказав Петренко. — Оригіналу немає.

— Отже, Дмитро Андрійович не передав.

Вона захищалася обережно, кожним словом відрізаючи себе від інших.

Пізно ввечері Вікторія привезла Оксані речі з маленької валізи й попередила:

— Завтра, можливо, очна ставка. Не намагайтеся вгадувати очікувані відповіді. Просто повторюйте правду тими самими словами.

Наступного дня Дмитра знову викликали для пояснень. Цього разу він увійшов без папки. Упевненість трималася, але вже з тріщинами.

— Ви стверджували, що після від’їзду дружини одразу поїхали в офіс, — сказав Кравець. — Уточніть маршрут.

— Я міг заїхати додому. Не пам’ятаю точно. День був нервовий.

— Учора пам’ятали точно.

— Людина в стресі може помилятися.

— З якою метою поверталися?

— Забув документи.

— Які?

Дмитро знизав плечима.

— Робочі.

Кравець перегорнув аркуш.

— Валізу з кодом 052 хто закривав?

— Не пам’ятаю.

— Ваша дружина каже, код ставили ви.

— Ми обоє ним користувалися.

— У повідомленнях ви писали: «Інакше я скажу, що ти сама попросила мене допомогти сховати гроші». Йдеться про які гроші?

Дмитро завмер.

— Я був злий.

— Готівки у валізі не виявилося.

— А квитанції?

Слово вирвалося надто швидко. Кравець підвів очі.

— Звідки вам відомо, що у валізі були квитанції?

— Я не знаю, що там.

— Тоді чому ви назвали саме їх?

Дмитро відвів погляд.

— Бо йдеться про розкрадання. Я припустив.

Відповідь прозвучала запізно й непереконливо.

Того ж дня Богдана Романенка викликав Петренко. Бухгалтер прийшов із папкою, яку тримав обома руками.

— Михайле Петровичу, я мушу показати маршрут переказів.

— Чому вчора не показали?

— Боявся.

— Кого?

Богдан опустив очі.

— Дмитра Андрійовича. Він сказав, щоб я пам’ятав одну версію: Оксана Вікторівна сама вивела кошти.

Бухгалтер відкрив папку. На аркушах був ланцюг. Рахунок, відкритий на ім’я Оксани за підробленими документами. Потім переказ на інший рахунок. Далі — на фірму «Граніт-Транзит». Потім — оплата за договором перевезення, який ніколи не виконувався.

Наприкінці ланцюга значилася компанія, пов’язана з давнім знайомим Дмитра.

— Я не проводив усе сам, — швидко сказав Богдан. — Частина переказів пройшла через електронний ключ. Я виявив це вже після проведення операцій, але промовчав.

Петренко натиснув кнопку селектора.

— Покличте Сергія Михайловича. І підготуйте службові матеріали для передачі офіційним органам.

Увечері Оксану привезли на очну ставку з Дмитром. Вікторія була поруч. Дмитро увійшов першим. Побачивши дружину, він спробував усміхнутися. Не вийшло…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇