Дорогою до тещі чоловік раптом звернув із траси, і невдовзі дружина зрозуміла, що поїздка була не випадковою

— спитав Максим.

Вона перевірила телефон. За ніч ще два дзвінки від Андрія. Один о пів на одинадцяту, другий о першій ночі. Повідомлень не було.

— Два дзвінки, — сказала вона. — Повідомлень немає.

— Отже, ще не вирішив, як поводитися. Вичікує.

— Це він уміє.

Катя відпила кави.

— Іноді мовчить по два дні. Чекає, поки я сама не прийду і не почну з’ясовувати. Тоді вже розмова на його умовах.

— Цього разу не прийдете.

— Цього разу ні.

Вони поснідали швидко. Максим прибрав зі столу, загасив плиту, перевірив піч, прикрив піддувало, щоб не вистигло зовсім, але й не горіло без нагляду. Рухи були звичні: будиночок він знав, як власні долоні.

Він накинув куртку, взяв ключі від позашляховика.

— Зброю берете? — спитала Катя.

— Ні. Залишу тут. У будиночку є сейф.

Він кивнув на окований ящик біля стіни, який вона вчора прийняла за ящик з інструментами.

— Ліс сьогодні не моє завдання.

Вони вийшли. Лайка вискочила першою, оббігла галявину по колу й повернулася.

Максим відчинив позашляховик, відкинув переднє сидіння. Лайка стрибнула назад із звичною спритністю. Катя сіла попереду.

Машина завелася одразу. Доглянута, попри суворий вигляд.

Максим виїхав із галявини на ледь помітну колію, що вела в інший бік від тієї дороги, якою вони йшли вчора.

— Це через лісову ділянку? — уточнила Катя.

— Так. Вісім кілометрів лісом, потім путівець, потім траса. Вийдемо приблизно за двадцять кілометрів від того місця, де він вас висадив.

— Ви добре знаєте ці місця.

— Десять років сюди їжджу.

Катя дивилася вперед на дорогу, якою машину хитало й трясло. Позашляховик ішов упевнено, перевалювався через коріння, місив колії. За склом миготіли стовбури.

— Максиме, — сказала вона за кілька хвилин. — Ви вчора питали про його контору. Про ліцензії.

— Питав.

— Ви щось плануєте?

Він помовчав.

— Є думки.

— Ви не зобов’язані цим займатися.

— Знаю.

— Я серйозно. Ви вже зробили більше, ніж…

— Катю, — спокійно перебив він. — Я сам вирішую, чим займатися. Ви не просите. Я сам. Різниця зрозуміла?

Вона замовкла. Потім сказала:

— Зрозуміла.

— Добре.

Вони виїхали на путівець. Дорога стала трохи рівніша. Позашляховик додав швидкості. Лайка на задньому сидінні зітхнула й поклала голову на лапи.

— Оля знає про вашого чоловіка? — спитав Максим.

— Загалом. Я ніколи не розповідала докладно. Не хотіла, щоб жаліла. Але вона розумна, розуміла більше, ніж я говорила.

— Вона має рацію.

— Подзвоніть їй зараз. Нехай чекає.

Катя набрала Олю. Та відповіла після другого гудка. Голос був заспаний. Але щойно Катя сказала: «Мені треба до тебе», сон зник миттєво.

— Приїжджай. Просто зараз, так?

— За пару годин, мабуть. Я поясню, коли приїду.

— Ти в порядку?

— Фізично? Так. Тільки подряпини.

Пауза в слухавці. Оля перетравлювала слово «подряпини».

— Приїжджай. Я буду.

Катя прибрала телефон. Максим нічого не сказав.

Вони виїхали на трасу. Асфальт після лісової дороги здавався неправдоподібно гладким. Максим повернув у бік міста.

Їхали мовчки. Не гнітюче. Просто кожен думав про своє.

Катя дивилася на дорогу й думала про те, що сьогодні їй треба буде зробити кілька речей. Подзвонити на роботу. Сказати, що не прийде. Взяти кілька днів. Потім вирішити питання з речами, які лишилися в квартирі.

Документи, одяг, дещо з техніки. Повертатися туди самій не можна. Треба буде придумати як.

— Речі в квартирі, — сказала вона вголос.

— Що саме важливо?

— Паспорт, трудова книжка, диплом. Решта — одяг, можна без цього. Ноутбук робочий, але в агенції є корпоративний, обійдуся.

— Адреса квартири?

Вона назвала. Максим кивнув, але більше нічого не сказав.

Вона не стала питати, навіщо йому адреса. Зрозуміла, що він щось обмірковує і квапити його не треба.

У місто вони в’їхали близько дев’ятої ранку. Максим попросив адресу Олі, Катя продиктувала.

Він їхав мовчки, без навігатора. Судячи з усього, місто знав добре.

Зупинився біля Олиного будинку. Заглушив мотор. Обернувся до Каті.

— Ось, — сказав він і дістав із кишені візитівку.

Проста, щільна. Тільки ім’я й номер телефону.