На новосіллі у свекрухи жінка несподівано впізнала квартиру своєї бабусі, яка безслідно зникла

Артем із нарочито поважним виглядом поставив торт на підвіконня.

— Мариночко, ну чого ти одразу кричиш? Ми все продумали. Бабуся старенька, їй догляд потрібен. Природа, свіже повітря. Я їй путівку взяв, відправив відпочити. А квартира чого простоюватиме? Мамі якраз жити ніде.

— Ми просто оптимізували ресурси нашої сім’ї.

Він вимовив це так гордо, ніби щойно розв’язав проблему світового голоду. Лариса Вікторівна вдоволено кивала, відкушуючи шматок сирої ковбаси.

— От саме. Чого старій у запиленому місті сидіти? Мені тут добре: до центрального ринку рукою подати. Я вже й із сусідами познайомилася. Майже. Щоправда, тут якийсь шкідливий дід ходив, витріщався на мене.

Марина не стала слухати це марення.

Палець уже завис над кнопкою виклику чергової частини. Викрадення літньої людини, незаконне проникнення до житла, крадіжка ключів. Статті спливали в її голові одна за одною…