Під час прощання жінка несподівано облила чоловіка вмістом відра, а за секунду присутні помітили дещо дивне

Запис розмови негайно передали слідчим. Зібраних доказів виявилося достатньо для термінового обшуку вілли. Марина приїхала туди разом із поліцією й чекала за огорожею, поки працівники перевіряли будинок. Хвилини тягнулися болісно повільно, і кожен звук змушував її думати про найгірше.

Нарешті двері відчинилися. Із будинку вивели кількох затриманих, а слідом за ними з’явилися медики. В одній із кімнат виявили Олега — ослабленого, змученого, але живого. Його утримували без зв’язку й змушували розкрити дані, потрібні для доступу до ділових рахунків. Увесь цей час він не знав ні про фальшивий похорон, ні про те, наскільки близько злочинці підійшли до завершення свого плану.

Марині дозволили підійти лише після того, як медики оглянули Олега. На мить подружжя просто завмерло, ніби боячись повірити в реальність зустрічі. Потім вона обережно обійняла чоловіка. Олег насилу всміхнувся й зізнався, що вже майже перестав сподіватися, що його знайдуть.

— Я не повірила, що в труні лежиш ти, — тихо сказала Марина. — І не збиралася зупинятися.

Олег стиснув її руку. Говорити йому було важко, тому подальші пояснення довелося відкласти. Лікарі доправили чоловіка до лікарні, а Марина поїхала слідом. Вона знала, що небезпека ще не минула, але тепер чоловік був поруч і більше не був бранцем людей, які приховували злочин…