Шейх вирішив перевірити нову дружину грошима, але її вибір виявився для нього несподіваним

— Можливо. Але квитанції знайдіть.

— Машуню, не можна такі гроші…

— Можна. Коли через них дитину можуть вигнати з дому — можна.

Сусідка плакала, лаялася, шукала окуляри, упускала слухавку, кликала онуку Лізу сфотографувати папери. Марія сиділа в таксі з мокрим волоссям і оплачувала рахунки один за одним: борг, держмито, послуги юриста, консультацію щодо перерахунку.

Потім переказала гроші Павлові на пандус не лише для Артема, а й для всього під’їзду. Потім — на шкільні обіди Лізи на рік через офіційний батьківський рахунок, який скинула класна керівниця. Суми складалися в страшну, красиву арифметику.

Залишалося три хвилини.

Телефон Рашида дзвонив без упину.

Вона взяла слухавку.

— Де ти? — його голос уперше зірвався.

— Повертаюся.

— Що ти зробила?

— Витратила мільйон.

— На що?

— Побачиш.

— Маріє, це були не твої гроші.

Вона тихо сказала:

— І не твоя іграшка — моє життя.

Водій зупинив машину біля під’їзду скляного будинку. Марія розплатилася тією ж карткою, залишивши чайові, від яких чоловік розгубився.

— Дівчино, ви помилилися.

— Ні. Ви весь вечір мовчали, коли мені це було потрібно. Дякую.

Він хотів щось сказати, але лише кивнув.

У ліфті вона ввімкнула запис на старому телефоні й поклала його в кишеню пальта. Новий телефон із підключеним пристроєм залишила ввімкненим у сумці.

Двері до квартири були відчинені.

У вітальні стояли Рашид, Самір і ще двоє чоловіків із сімейного оточення. На столі лежали роздруковані документи. На екрані великого телевізора був відкритий банківський кабінет. Вочевидь, Самір справді стежив за операціями.

Рашид повернувся до неї. У його обличчі було вже не холодне презирство, а розгубленість, майже переляк.

— Ти оплатила медичні рахунки? — спитав він.

— Так.

— Реабілітацію брата?

— Так.

— Лікування якоїсь санітарки?

— Її звати Валентина Петрівна.

Він ковтнув.

— Борги сусідки? Пандус? Дитячі обіди? Фонд?

Марія зняла мокре пальто й повісила на спинку стільця. Руки більше не тремтіли.

— Ти наказав витратити мільйон. Я витратила.

Самір зробив крок уперед.

— Дуже зворушливо. Але це нічого не змінює. Вона просто розумна, Рашиде. Зрозуміла, що прямі покупки матимуть поганий вигляд, і влаштувала виставу. Благодійність — найкрасивіший спосіб украсти чужі гроші.

Марія подивилася на нього.

— Ви втомилися сьогодні за мною стежити?