Я була певна, що наречений доньки з нами лише заради грошей. Сюрприз, який чекав на мене, коли я випадково почула його розмову з юристом

— Пів року — термін немалий, але й небагато. Ви ж не жили разом. Зараз такий чудовий час, у людей є можливість жити разом поза шлюбом. За таке в колишні часи мало не на вогнище б повели, проклинали б усім світом, а тепер усе дуже просто й зручно, без жодного осуду. Що тобі той штамп? Просто формальність. Так, погоджуся, з юридичного боку він дає багато переваг, але з чисто людського… От народиться дитина, тоді спокійно розпишетеся, а зараз краще б як слід пізнали одне одного. Я все розумію: дуже часто ми приймаємо за кохання те, чим воно зовсім не є.

— Ти хочеш сказати, що я не знаю, що відчуваю?

— Зовсім ні, ти закохана, і це факт. І Філіп, мабуть, теж.

— Мабуть?

— Ну я ж не можу залізти в чужу голову, а тим паче в душу. Я взагалі твого хлопця не знаю, лише з твоїх слів і фотографій у соцмережах. Ви разом уже пів року, а він навіть не прийшов із нами познайомитися.

— Тут справа зовсім не у Філіпі, — знітилася Мілана. — Це я його зупиняю.

— Ти? — здивувалася Марина. — Але чому? Ти що, нас із татом соромишся?

— Ну які дурниці, — почервоніла дівчина. — Просто Філіп досі не знає, хто мій батько. Коли ми познайомилися, якось було не до того, а потім… Я боюся, що він злякається тата. Філіп — простий хлопець, без багатих батьків, але з великими амбіціями. І я не хочу, щоб усі навколо пліткували, ніби він зі мною тільки заради грошей. І його друзі не знають, хто мій батько. Я вирішила, що краще в усьому зізнатися вже після…

— Почуття, отже, все ж перевіряєш, — примружилася Марина. — Молодець. Тільки от не найкраще рішення — від самого початку щось приховувати.

— Але я ж не брешу! — обурилася дівчина. — Просто не сказала, і все. Філіп думає, що я зі звичайної родини. Я йому сказала, що мама — лікарка, а тато — інженер-будівельник. Це ж не брехня. Я лише не уточнила, що ти власниця клініки «Древо життя», а в тата будівельна компанія. Будь-хто злякався б таких батьків. Прості люди думають, що якщо ти з забезпеченої родини, то в тебе корона на голові, а родичі — суцільні акули й гарпії. А Філіп усього домагається сам. Він вивчився на юриста, між іншим, на бюджеті, сам вступив, працює, росте. У нього тільки мама, та й та живе в іншому місті, викладає історію в школі. Він хороший, мамо, чесно. І тобі він неодмінно сподобається. І взагалі, я ж не біжу під вінець просто сьогодні. Так, він зробив пропозицію, але ми поки не вирішили, коли буде весілля.

— От і не поспішайте, — обійняла доньку Марина. — Часу вдосталь. Зараз зима, не найкраща пора для весілля. А до літа, дивись, ти вже все як слід обміркуєш. Треба б і татові сказати…