Рідні зустріли мене запитанням, чому я живий, і цим видали плани, про які воліли б мовчати
— Господи, який жах! Як це сумно! — раптом пропищала Марина. Вона картинно сховала обличчя в долонях, ніби намагалася приховати сльози, яких там і близько не було.
— Але ж родині мають виплатити велику компенсацію, якщо станеться найгірше? — без зволікання запитала мама. Наблизившись, вона з показною ніжністю почала гладити мене по плечу. — Я кажу про ту величезну суму для родичів, яку всі обговорюють…
— Так, наскільки знаю, найближчим родичам належить компенсація в повному обсязі, — повільно кивнув я. Від материнських доторків до горла підступала нудота.
Тієї ж ночі я постелив собі на старому дивані у вітальні. Загасивши світло, дихав повільно й рівно, удаючи, що міцно заснув після важкої дороги. Насправді сон і не наближався, а слух уловлював кожен шерех. Із кухні долинали приглушені, але збуджені голоси. За щільно зачиненими дверима радилися мама, батько, Марина та її хлопець Владислав. Він приїхав пізніше на святкову вечерю й тепер на рівних брав участь у їхній таємній сімейній нараді.
— Тільки уявіть… Коли його не стане, нам напевно перекажуть усю ту величезну компенсацію, — схвильовано шепотіла мама, і голос її тремтів від жадоби.
— Владиславе, любий, ти нарешті запустиш власний бізнес-проєкт, про який стільки мріяв! І більше не доведеться працювати на чужого! — радісно підхопила Марина, дзвінко цокаючись келихом.
— А твоє ідеальне розкішне весілля, моя принцесо, буде оплачене повністю. Усе влаштуємо по вищому розряду, — самовдоволено пообіцяв Владислав.
Лежачи в суцільній темряві вітальні, я нерухомо дивився в стелю й гірко всміхався. За місяці служби товариші розповіли мені десятки моторошних історій про зраду родичів, які лишилися вдома: про дружин, що чекали не чоловіків, а виплат, про братів, які ділили майно ще живих бійців. Раніше мені здавалося, що таке трапляється де завгодно, у якихось зовсім чужих сім’ях, але тільки не в нас. Тепер я ясно зрозумів: найкращою помстою буде й далі підживлювати їхні солодкі ілюзії…
