Свекруха вирішила, що після нашого розлучення може розпоряджатися моєю квартирою, але надто рано взялася за перестановку

Оксана акуратно поставила пакет із продуктами на дивом уцілілий пуф у коридорі.

Вона не закричала, не схопилася за серце. Звичка працювати з цифрами виробила в ній залізобетонний характер. Спершу оцінка збитків, потім виставлення рахунку.

Невістка сперлася плечем об дверний косяк і схрестила руки на грудях.

— Добрий вечір, Галино Петрівно! Захопливо проводите дозвілля?

Свекруха здригнулася, випустила шматок шпалер і різко обернулася. По обличчю під пілоткою покотилися градини поту.

Але збентеження тривало рівно секунду. Підборіддя Галини Петрівни злетіло вгору. Очі звузилися, перетворившись на дві злі щілини.

— То Коля сказав, ви розлучаєтеся! — переможно заявила вона, випнувши груди. Голос свекрухи дзвенів торжеством справедливості й материнської турботи. — Він мені зранку дзвонив. Ледве стримувався, бідний хлопчик. Сказав, що жити з тобою нестерпно, що ти його за людину не маєш, командуєш. От я й вирішила: раз так, то й ловити йому тут нічого.

Оксана опустила погляд на гори сміття. Потім перевела його на голі стіни, де ще вчора красувався шовкографічний візерунок «чайна троянда».

І поцікавилася:

— То це він вас попросив? А меблі з моєї квартири ви куди поділи?

Галина Петрівна фиркнула, зіскочила з відра й змахнула пил зі штанів.

— А меблі я з вантажниками до нас на дачу відправила, — гордо відрапортувала вона. — На зберігання. Знаю я таких проноз. Як розлучення, то чоловікові тільки валіза з трусами, а сама на диванах панувати. Дзуськи! Коля гроші в дім приносив, значить, майно спільне. Половина дивана його, половина телевізора його. Я своєму хлопчикові не дозволю піти на вулицю з голим задом.

Оксана дивилася на цю несамовиту жінку, і всередині в неї підіймалася гаряча хвиля цілковито спокійної веселості…