На 18-річчі сина чоловіка свекруха вручила йому ключі від моєї квартири, не підозрюючи, яке запитання я поставлю наступним.

Після вечері, коли за Галиною Степанівною зачинилися вхідні двері, Оксана притисла чоловіка до стінки в коридорі.

— Пашо, це що за танці з рулеткою?

Павло відвів очі, вдаючи, ніби ґудзик на його домашній сорочці потребує термінового вивчення. Він був чоловіком непоганим, стабільним інженером у будівельній фірмі, але мав одну критичну ваду — панічно боявся перечити матері.

— Оксано, ну чого ти заводишся з пів оберту? Мама просто фантазує. Ти ж знаєш, їй там нудно самій у твоїй квартирі. От вона й вигадує всілякі перестановки. Чисто теоретично.

— Практика показує, що теоретичні дивани дуже швидко перетворюються на цілком відчутних родичів. Павле, якщо твоя мати вирішила промацувати ґрунт щодо переїзду до нас, рубай цю ідею на корені. Я зі свого дому комуналку не зроблю.

— Та ніхто до нас не переїжджає, — обурився Павло, випинаючи груди.

Але очі його бігали, як миші в коморі.

— До речі, Максу в суботу 18 виповнюється.

Оксана зітхнула. Максим був сином Павла від першого, вельми короткого й катастрофічного шлюбу. Колишня дружина Павла люто ненавиділа колишнього чоловіка та його рідню, тому сина їм майже не показувала.

Аліменти Павло платив справно, але у вихованні не брав участі геть зовсім. Оксана хлопця в очі жодного разу не бачила. Для неї він був абстрактною графою витрат у бюджеті чоловіка, проти якої вона ніколи не заперечувала.

Діти — це святе, навіть якщо вони десь далеко.

— Святкуватимемо з розмахом, — вів далі Павло, дедалі більше надихаючись. — У родинному колі. Мама зал забронювала в «Золотій підкові». Там шашлики, музика. Ти йдеш — це не обговорюється.

— Я його навіть не знаю, Павле. Навіщо я там потрібна? Дарувати підліткові черговий конверт від незнайомої тітки?

— Ти моя дружина. Родина має бути разом у такі моменти. Мама сказала, що це символ примирення всіх гілок. Вона, до речі, готує йому просто грандіозний сюрприз. Сказала, життя хлопцеві влаштує…